дружина
41дружина — 1. Борынгы рус кенәзләренең гаскәре 2. Берәр максат белән төзелгән ирекле берләшмә, отряд …
42дружина — и. 1) ж.Одружена жінка стосовно до свого чоловіка. 2) ч., заст., поет. Одружений чоловік стосовно до своєї жінки. 3) ж. Група, загін, добровільне об єднання людей, створене з якою небудь метою. 4) ж. У давній Русі – збройний загін, що становив… …
43дружина — същ. батальон същ. чета, група същ. банда, шайка, орда същ. куп, тайфа, тумба …
44дружина — общество (товарищей, сверстников) …
45ДРУЖИНА — сообщество, товарищество, вооруженный конный отряд, приближенные древнерусского князя. Источники указывают на бытование у восточных славян Д., которые на начальном этапе своего развития проживали обособленно на содержании предводителя – князя… …
Российская государственность в терминах. IX – начало XX века
46дружина — ы; ж. см. тж. дружинный 1) В Древней Руси: приближённые князя, составлявшие ядро его войска и участвовавшие в управлении государством княжеством и феодальным владением князя. * С дружиной своей, в цареградской броне, Князь по полю едет на верном… …
47дружина — I (одружена жінка стосовно свого чоловіка), жінка, хазяйка, баба, половина, пані; пара, подружжя (як один із членів шлюбної пари); стара (та, із якою чоловік прожив досить довго, до старости) II ▶ див. військо, загін, чоловік 2) …
48дружина — 1 іменник жіночого або чоловічого роду, істота одружена жінка стосовно до свого чоловіка; одружений чоловік стосовно до своєї жінки поет. дружина 2 іменник жіночого роду група, загін, добровільне об єднання людей, створене з якою небудь метою; у… …
49ДРУЖИНА. — Общесл. Образовано от другъ с помощью собирательного суф. ина (ср. община); г > ж перед и …
50дружина — дружин/а …
